Бро, привет! Отвали, я буду рассказывать тебе про свои мутные приключения с кодеином и моем побеге из дебильного военного училища. Мне кажется, ты дикий рокер, можешь файно понять меня.
Значит так, военка это отгон, где жизнь как закладки, каждый день идиотский график, и только кодеин мог оживить мою сухую душу. С первого раза не удалось заполучить эту сладость, пришлось собирать инфу у товарищей по железному колу, пока не нашел неплохое зелье.
Слушай, братишка, у меня есть такой лейм, он точно знает, где достать наркотик. Жмых будет лететь прямо в наших жилах!
Однако, у меня была одна проблема. Когда я собирался пробраться к моему маршрутику, я понял, что у меня нет своего отгона. Как вариант, я решил подойти к одному красивому бандиту, который держал все в руках.
Аффтар братик, похоже, ты не такой уж и умный. Какой нахрен бандит? Чтобы достать кодеин, нужно только знать верный адрес и иметь деньги. Понимаешь, устаревшая система!
Эй, тип, не надо меня так ляля нападать! В нашем училище все завязано на связях и блате. Так что, пиздуй отсюда!
Возвращаемся к моей истории. Короче, я нашел дорогу к кодеину благодаря этому типу, назовем его Тимом. Мы пошли в один пиздецкий бар, где он сказал мне немного о белом герое и кодеине. Мне хотелось попробовать первый раз, поэтому он посоветовал мне начать с жмыха.
Чувак, смотри, это не галлюциногенный, но зато легкий вариант для тебя. Просто смешай его с чем-нибудь и попей, чувство бомбанет!
Стой, Тим, ты хочешь сказать, что мне нужно принять это говно куда-то с добавкой?!
Слушай, парень, я не говорю, что это супер вариант, но у нас этикет такой. Ну, ты же хочешь остаться в курсе дела? Ну так-то!
Черт, я согласился. Тим сказал мне попробовать этот жмых с чаем. И пока я запивал его этим зельем с потоками маковой соломки, я уже начал чувствовать легкий кайф. Внезапно, все стало ярким и размытым, словно я попал в другую вселенную.
Рокеры, наркота это дикая штука! Это мой первый опыт с этой хренью, но с каждой минутой меня все больше поглощало. Я хотел еще и еще. Звуки стали глубже, цвета ярче, и я чувствовал, что мое тело парит.
Прошло пару часов, и мне стало плохо. Мои руки дрожали, а голова кружилась. Все, казалось, перевернулось вверх дном. Я был полностью опьянел от этого жмыха. Блядь, это была ночь-кошмар!
Братуха, не наебывайся такими сильными гадостями. Кодеин - это еще круче! Тим, спасибо и на этом все. Я решил спасаться и бежать из этого дебильного училища.
На следующий день, когда полковник был пьян как собака, я и несколько товарищей совершили побег через забор. Бегали, как чорные вороны, но удалось выбраться. Мы решили, что нам все равно, что произойдет, главное – свобода!
Ребята, эта жизнь такая штука, даже военка не может сдержать нас. Жми, держи свое пламя, и не позволяй кому-то гасить его! Всем пиздецкого самореализационного фарта и красивых приключений на задворках!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.